Сьогодні, у лютому 2026-го, коридори нашого ліцею наповнені не лише дитячим сміхом, а й розумінням ціни кожного мирного ранку. Чотири роки тому ми прокинулися в іншій реальності, але не зламалися.
Наш ліцей — це велика родина. Ми пам’ятаємо кожного випускника, хто не повернувся з поля бою. Ми пишаємося кожним батьком і матір’ю, які зараз у пікселі. За ці чотири роки наші учні подорослішали швидше за підручники, навчилися волонтерити, підтримувати один одного в укриттях і вірити в ЗСУ понад усе. Ми продовжуємо вчитися, бо знання — це наша зброя, а вільна Україна — наше майбутнє.
