
Він був Людиною з великої літери!
Він був щирим з людьми і з собою!
Він був справжнім…
Здається, ось він вийде із спортивного залу, усміхнеться, пожартує…
Спорт був його життям. Скільки поколінь він виховав у повазі до здорового способу життя! Скільки перемог приніс школі разом із своїми вихованцями! Скільки ще міг зробити…
Ігор Віталійович був серцем колективу. Не лише в спорті: на всі проблеми він охоче і миттєво відгукувався: чи то було прибирання території, чи то ремонт у закладі, чи будь-який захід, який потребував його участі. Він не мав вільного часу, вихідних, бо постійно тренував, перебував на змаганнях, виїздив з учнями.
Уродженець Донеччини, він був справжнім українцем, щирим патріотом своєї землі! В такому ж дусі виховував своїх учнів: без пафосу, простими словами, а переважно – вчинками…
Колектив ліцею висловлює щирі співчуття родині Ігоря Віталійовича. Сумуємо разом з вами. Хай душа Ігоря Віталійовича спочиває у мирі…


